Икона воздвижение креста господня в чем помогает молитва

В чем помогает икона «Воздвижение Креста Господня»?

Многие из существующих икон посвящены важным событиям в жизни христиан. Икона «Воздвижение Креста Господня» описывает обретение царицей Еленой Святого Креста, на котором был распят Иисус Христос. Есть праздник, который посвящен этому событию.

Что означает праздник Воздвижения Креста Господня?

Праздник принято отмечать 27 сентября, и посвящен он возвращению Креста Христова верующим. Его считают двунадесятым днем, посвященным Иисусу, поэтому и называют Господским днем. В 326 году произошло обретение Креста возле горы Голгофы. В VII веке также произошло возвращение Креста из плена персов. В честь возвращения Креста император дал приказ построить на этом месте храм Воскресения Христова. В этот день рекомендуется придерживаться строгого поста, благодаря чему получится жить счастливо удачно. Запрещено в этот день начинать что-то новое и строить какие-то планы, поскольку они не будут успешными. Уборка дома в этот день помогает выгнать нечистую силу. Есть примета, что если человек в этот день увидит птиц и загадает желание, тогда можно рассчитывать на его осуществление.

Как выглядит икона «Воздвижение Креста Господня»?

В центре композиции находится Крест, который стоит на ступенчатом возвышении и его поддерживают несколько священнослужителей. Вокруг помоста находятся верующие, которые радуются возвращению святыни. На заднем плане изображен храм. На разных изображениях некоторые из указанных деталей могут отсутствовать, но только Крест остается неизменным.

В чем помогает икона «Воздвижение Креста Господня»?

Этот образ обладает огромной силой, поэтому он творит чудеса. Молиться перед иконой необходимо женщинам, которые страдают от бесплодия, а также людям с серьезными заболеваниями. Помогает икона верующим обрести покой и душевное равновесие, в период смятения и сомнений.

Есть специальная молитва «Воздвижение Креста Господня»:

«Спаси, Господи, люди Твоя и благослови достояние Твое, победы православным Христианом на сопротивныя даруя и Твое сохраняя Крестом Твоим жительство».

Воздвиження Хреста Господнього

27.09.201200:00"Величаємо Тебе, життєдавчий христе,
і почитаємо хрест Твій Чесний,
що ним Ти спас нас від неволі вражої"
(Величання на утрені празника)

"Почитання святого Господнього хреста, — каже слуга Божий митрополит  Андрей Шептицький у своєму посланні про святий хрест, — це одна з  найважливіших сторінок почитання Бога-Чоловіка… Знак святого хреста,  роблений на собі, це один з найстаріших звичаїв християн".

Святий хрест це вічно живий символ безконечної Божої любови до нас,  грішних, символ Христової жертви, символ нашого відкуплення і спасення,  символ Христової перемоги над смертю і дияволом. Віддаючи честь святому  хресту, ми віддаємо честь Христовій жертві, мукам і смерті. Кладучи на  собі знак святого хреста, ми кожного разу визнаємо свою віру в нашого  Спасителя.

Східна церква так високо почитає святий хрест, що встановила в його  честь аж кілька празників у році. Найбільший празник у честь святого  Господнього хреста — це празник Всесвітнього Воздвиження Чесного і  Життєдайного Хреста.Тож погляньмо на історію його установлення та різні  обряди воздвиження.

 

ІСТОРІЯ ВСТАНОВЛЕННЯ ПРАЗНИКА

Празник Воздвиження Чесного Хреста належить до дуже давніх празників, але, як історія знайдення святого Господнього Хреста, так й історія встановлення празника покриті серпанком різних легенд і тут нелегко відрізнити історичну дійсність від звичайної легенди.

Треба завважити, що у святкуванні цього празника не йдеться про звичайне почитання-поклоніння святому хрестові, яке буває в Хрестопоклінну неділю. Тут ідеться про зміст свята та про що говорить сама назва празника: ВОЗДВИЖЕННЯ, що значить ПІДНЕСЕННЯ, тобто окремий урочистий обряд почитання і прослави святого хреста.

Історики Східної Церкви на загал погоджуються, що передусім дві події сприяли встановленню цього празника: віднайдення святого Господнього хреста в IV ст. і його повернення з перської неволі в VII столітті.

Встановленню празника Воздвиження передувало віднайдення святого хресного дерева, на якому помер Ісус Христос. Християнська традиція передала нам кілька різних легенд щодо віднайдення святого хреста, з яких аж три приписують це святій Єлені († к. 330), матері цісаря Костянтина Великого. Віднайдення святого хреста мало бути в 326 році.

Історики, які згадують про віднайдення святого хреста, нічого не говорять про його перше воздвиження відразу після віднайдення, що оповідає нам побожна традиція. Грецька Церква відзначає пам'ять віднайдення святого хреста 6 березня. Цей церковний празник у Пролозі має назву: "Віднайдення Чесного Хреста, що його віднайшла блаженна Єлена". Латинська Церква святкувала цю подію 3 травня, але при реформі празників за папи Івана XXIII у 1960 році це свято викреслено з церковного календаря.

Початок празнику Воздвиження дало посвячення храму Господнього Воскресення, який збудував святий Костянтин Великий на Голготі в Єрусалимі. Це посвячення відбулось дуже врочисто за єрусалимського єпископа Макарія 13 вересня 335 року. Наступного дня після посвячення храму було врочисте воздвиження віднайденого святого хресного дерева.

Під час воздвиження народ багато разів просив: "Господи помилуй". Відтоді Східна Церква щорічно святкує пам'ять посвячення храму Господнього Воскресення 13 (26) вересня. а празник Воздвиження Чесного Хреста 14 (27) вересня.

Друга важлива подія, що зробила загальним празник Воздвиження на Сході й на Заході, це повернення святого Господнього хреста з перської неволі. Перський цар Хозрой у 614 році здобув Єрусалим і забрав Господній хрест до своєї столиці в Ктесифоні. Через чотирнадцять років цісар Іраклій (610-641) після перемоги над персами відшукав святий хрест і приніс його до Єрусалима, де 14 вересня відбулося друге врочисте воздвиження-піднесення святого хреста. Відтепер празник має назву "Всемірне — це є всесвітнє — Воздвиження Чесного і Життєдайного Хреста". Оскільки празник Воздвиження нагадував про Христове розп'яття і смерть і прирівнювався до Великої п'ятниці, то від найдавніших часів свята Церква наказувала в цей день дотримуватися строгого посту.

Воздвиження належить до 12 великих празників нашої Церкви і має один день перед- і сім днів попразденства.

Икона Воздвижение Креста Господня

Субота й неділя перед і після Воздвиження мають назву суботи і неділі перед і після Воздвиження, бо в ці дні Апостол і Євангеліє говорять про святий хрест.

Крім празника Воздвиження, наша Церква віддає честь святому хресту ще в Хреспопоклонну неділю. Цього дня, як і на Воздвиження, на утрені відбувається винесення святого хреста і поклоніння йому, але без обряду воздвиження — піднесення, яке є тільки на празник Воздвиження.

 

ОБРЯДИ ПІДНЕСЕННЯ-ВОЗДВИЖЕННЯ СВЯТОГО ХРЕСТА

Особлива риса празника Воздвиження — це врочисте віддання прилюдної чести святому хресту через окремий обряд піднесення під час утрені празника. Протягом віків у Східній Церкві витворилися різні обряди воздвиження святого хреста. Тут згадаємо деякі з них та їхні важливі моменти.

1. Обряд святого Атанасія на Атосі.

Він записаний в Апостолі тієї Лаври з X-XI ст. Цей обряд дуже простенький. Патріярх, стоячи на амвоні, — у той час амвони ще стояли посередині церкви — підносить святий хрест при співі народу "Господи помилуй". Після того читають п'ять тропарів: "Спаси, Господи, люди Твоя", "Животворящий крест твоєя благости" — тропар предпразнества, "Токмо водрузися древо креста твоєго" і "Днесь пророческоє ісполняється" — обидва тропарі зі стихословії утрені празника та "Вознесийся на крест".

2. Обряд гори Синай.

Він знаходиться у Синайському канонарі з Х ст. і відбувався так: спочатку співають п'ять тропарів, потім на амвон виходить архиєпископ, бере святий хрест, повертається на схід, робить ним тричі святе знамено і мовчки творить перше піднесення — від своїх грудей дуже поволі підносить святий хрест аж над свою голову. У той час, як він підносить святий хрест, народ співає 50 разів "Господи помилуй", і стільки ж само "Господи помилуй", коли опускає святий хрест вниз. Так само відбувається друге піднесення на південь, третє на захід і четверте на північ. При кожному піднесенні народ співає сто разів "Господи помилуй". Після останнього воздвиження настає поклоніння святому хресту при співі кондака празника "Вознесийся на хрест".

3. Константинопольський обряд.

Його подає константинопольський типікон Евергетицького монастиря за рукописом з ХІІ сторіччя. Цей обряд подібний до синайського з тією різницею, що перед воздвиженням співається тільки тропар "Спаси, Господи". Патріярх підносить святий хрест не чотири, а п'ять разів, тобто на всі сторони світу і п'ятий раз знову на схід. При кожному воздвиженні сто разів співають "Господи помилуй".

4. Обряд воздвиження на Русі.

У пам'ятках нашої Церкви цей обряд уже згадується в ХІІІ ст. У давні часи воздвиження святого хреста відбувалося тільки в архієпископських катедрах і великих соборах, де був єпископ і багато священників. Патріярший Собор 1276 року дозволив здійснювати воздвиження у всіх церквах. Митрополит Кипріян (1381-1382 і 1390-1406) у своєму "Поученні руському духовенству" пише: "А щодо воздвиження Чесного хреста, то в кожній церкві, по цілій землі, де живуть християни, хрест воздвигають, хоча б був один священник, на славу чесного і життєдайного хреста".

Опис обряду воздвиження наші пам'ятки подають з XV i XVI ст. Винос святого хреста в часі великого славослов'я на утрені та прошення потрійної єктенії в часі воздвиження, — відбуваються, як і сьогодні. Було п'ять воздвижень з усіх сторін тетраподу, а останнє воздвиження ще раз на схід. Під час кожного воздвиження народ співав сто разів "Господи помилуй". Обряд закінчувався поклонінням і цілуванням святого хреста при співі кондака "Вознесийся на крест" і трикратнім "Кресту твоєму".

Типік о. І. Дольницького подає обряд воздвиження згідно з традицією нашої Церкви з тією тільки різницею, що в Галичині при кожному піднесенні святого хреста співали не сто, а 24 рази "Господи помилуй".

Богослужба празника Воздвиження Чесного Хреста — це величний гімн у честь святого хреста. Тут святий хрест безнастанно величається і славиться як знамено перемоги, сили і спасення. "Радуйся, життєносний хресте, — каже стихира на стиховні вечірні празника, — благочестя непобідна побідо. брамо райська, вірних кріпосте, Церкви захороно! Ти знищив і знівечив тлінність, поконав силу смерти і підніс нас зі землі до неба.

Ти зброя непоборна, бісів покоритель, слава мучеників, справжня окраса святих, пристановище спасення, даруй світові велику милість".

Празник Воздвиження за допомогою святого хреста пригадує про наш обов'язок святий хрест почитати, любити і визнавати. "Не стидаймося Христового хреста, — каже святий Кирило Єрусалимський у своїй 4 катехизі, — хоча б хтось його укривав, але ти явно клади його на своєму чолі, щоб демони, бачачи царський знак, дрижали й далеко втікали. Роби цей знак, коли ти їси і п'єш, коли сидиш, лежиш, встаєш або ходиш, словом при кожній нагоді". А святий Йоан Золотоустий у Проповіді про цвинтар і хрест каже: Хрест — трофей проти бісів, оружжя проти гріха, меч, що ним Христос проколов змія. Хрест — воля Отця. слава Єдинородного, радість Духа, окраса ангелів, укріплення Церкви, похвала Павла, твердиня святих, світло всієї вселенної".

о. Юліан Катрій, ЧСВВ, "Пізнай свій обряд".

Коментарі (0)

+

Додати коментар

Рейтинг:4.4Голосів: 72Переглядів: 10330

Воздвижение Животворящего Креста Господня (14/27 сентября).
История праздника

История праздника.

Первоначально этот праздник установлен Церковью в воспоминание обретения Креста Господня в IV веке. По описанию древних христианских историков (Евсевия, Феодорита и др.), событие это представляется в таком виде.

Император Константин Великий, по чувству благоговения ко Кресту Господню, с помощью которого он одержал многие победы, возымел желание отыскать Честное Древо Креста Господня и соорудить храм на Голгофе. Для исполнения этого желания благочестивая мать Константина — Елена — отправилась в 326 году в Иерусалим для отыскания Креста Господня. По древнеиудейскому обычаю, орудия казни обычно зарывались вблизи места совершения ее. По преданию, записанному у Григория Турского, место обретения Креста Господня под развалинами языческого капища указал один престарелый иудей по имени Иуда (впоследствии принявший христианство).

Во время раскопок вблизи Лобного места нашли три креста, гвозди и ту дощечку с надписью на трех языках, которая прибита была над главою распятого Христа. Узнать Крест Господень было трудно; нужно было высшее свидетельство о нем, и это свидетельство было явлено в чудодейственной силе Креста Господня (по свидетельству многих историков, прикосновением ко Кресту Господню исцелилась находившаяся при смерти женщина).

В полноте благоговейной радости и духовного умиления Елена и все бывшие с нею воздали поклонение и целование Кресту. А так как, вследствие множества народа, не все могли поклониться Честному Древу Креста Господня и даже не все могли видеть его, патриарх Иерусалимский Макарий, став на высоком месте, поднимал («воздвизал») Святой Крест, показывая его народу. Народ поклонялся Кресту, восклицая: «Господи, помилуй!» Отсюда и получил свое начало и название праздник Воздвижения Честнаго и Животворящего Креста, который был уже установлен в год обретения Святого Древа. Так как Крест был обретен перед праздником Святой Пасхи, то первоначально Воздвижение Креста Господня праздновали на второй день Пасхи.

С 335 года, когда совершено было освящение храма Воскресения Христова (13 сентября), праздник Воздвижения был перенесен на 14 сентября. Так как освящение храма совершалось собором епископов, прибывших со всех концов Римской империи, это событие послужило поводом к распространению празднования Воздвижения в этот день во всем христианском мире.

В VII веке с воспоминанием обретения Креста Господня было соединено другое воспоминание — о возвращении Древа Животворящего Креста Господня из Персидского плена.

В чем помогает икона «Воздвижение Креста Господня»?

В 614 г. Хозрой, царь Персидский, во время войны с Византийским императором Фокою овладел Иерусалимом, разграбил его сокровища и в числе их увез из Иерусалима в Персию и Древо Животворящего Креста Господня, где оно пребывало 14 лет.

В 628 году, после победы над персами и заключения мира, Святое Древо Креста Господня было возвращено императором Ираклием в Иерусалим. Император встретил Крест Господень в Иерусалиме и, по внушению патриарха Зосимы, в смиренной одежде и босой, внёс его в храм, откуда он и был ранее похищен персами. Это событие совершилось 14 сентября. Таким образом, в праздновании Воздвижения соединились два воспоминания: об обретении Креста Господня и возвращении его из плена.

О дальнейшей судьбе Креста Господня есть различные мнения. По одним источникам, Животворящий Крест оставался до 1245 года, т.е. до седьмого крестового похода, в том виде, в каком он был обретен при св. Елене. А по преданию, Крест Господень был раздроблен на малые части и разнесен по всему миру. Безусловно, большая Его часть хранится до сего времени в Иерусалиме, в особом ковчеге в алтаре храма Воскресения, и принадлежит грекам.

 

Предпразднство и попразднство.

Праздник Всемирного Воздвижения Животворящего Креста Господня принадлежит к числу двунадесятых. Он имеет один день предпразднства (13 сентября) и семь дней попразднства (с 15 по 21 сентября). Отдание праздника – 21 сентября.

Кроме того, празднику Воздвижения предшествуют суббота и Неделя (воскресенье), называемые субботой и Неделей перед Воздвижением.

Версия для печати

Воздвижению Честнаго и Животворящего Креста Господня (тропарь, кондак, задостойник, молитвы и величание)

Тропарь, глас 1:

Спаси́, Го́споди, лю́ди Твоя́/ и благослови́ достоя́ние Твое́,/ побе́ды на сопроти́вныя да́руя// и Твое́ сохраня́я Кресто́м Твои́м жи́тельство.

Кондак, глас 4:

Вознесы́йся на Крест во́лею,/ тезоимени́тому Твоему́ но́вому жи́тельству,/ щедро́ты Твоя́ да́руй, Христе́ Бо́же,/ возвесели́ нас си́лою Твое́ю,/ побе́ды дая́ нам на сопоста́ты,/ посо́бие иму́щим Твое́ ору́жие ми́ра,// непобеди́мую побе́ду.

Задостойник

Велича́й, душе́ моя́,/ пречестны́й Крест Госпо́день.

Та́ин еси́, Богоро́дице, рай,/ невозде́ланно возрасти́вший Христа́,/ И́мже кре́стное живоно́сное на земли́ насади́ся Дре́во;/ тем ны́не возноси́му,// поклоня́ющеся Ему́, Тя велича́ем.

Молитва первая

О, всечестны́й и Животворя́щий Кре́сте Госпо́день, Кро́вию Христа́ Бо́га на́шего освяще́нный и сме́ртию Его́ нас от сме́рти ве́чныя свободи́вый! Ты еси́ зна́мение побе́ды на враго́в на́ших ви́димых и неви́димых: ты и́маши яви́тися в час Стра́шнаго Суда́ Христо́ва: тебе́ смире́нно покланя́юся, честно́ прикаса́юся и любе́зно тя лобыза́ю, ны́нешнее моле́ние к Распя́тому на тебе́ принося́, да исцели́т мя си́лою в тебе́ Свое́ю от всех неду́гов душе́вных и теле́сных, и сохрани́т от враго́в ви́димых и неви́димых, и неосужде́нна на суде́ Свое́м одесну́ю поста́вит. Ей, Животворя́щий Кре́сте святы́й, на тебе́ Спас, умира́я за уме́ршия грехми́ челове́ки, дух Свой я́ко челове́к испусти́, Кровь же и во́ду источи́, и си́ми треми́, еди́но, е́же па́че все́х есть на потре́бу, спасе́ние нам соде́ла: во сла́ву исто́чника вод живы́х Бо́га Отца́, Себе́ же, от крове́й Деви́ческих воплоще́нна Бо́га Сы́на, и Бо́га Ду́ха Свята́го, оживля́ющаго дух челове́ч: И́хже Трие́х во еди́ном Божестве́ пособи́ и мне сла́вити благода́рственно, от воды́ креще́ния восприя́тою ве́рою непоро́чною, в прича́стии же пло́ти и Кро́ве Госпо́дних наде́ждою несумне́нною и в покая́нии ду́хом сокруше́нном и любо́вию нелицеме́рною: ниже́ то́кмо в жи́зни сей плаче́вной, я́ко вода́ мимотеку́щей, бра́ней и крове́й испо́лненной, и я́ко па́ра исчеза́ющей с воздыха́нием, но и в бу́дущей блаже́нной просла́влю Го́спода, посо́бием си́лы твоея́, Кре́сте треблаже́нне, да просла́влю са́мым лица́ зре́нием ве́рованному одержа́нием же ча́янному и наслажде́нием люби́мому, еди́ному в Тро́ице сла́вимому в безконе́чныя ве́ки веко́в. Ами́нь.

Молитва вторая

О, Пречи́стый и Животворя́щий Кре́сте Госпо́день! Дре́вле у́бо был еси́ ка́зни позо́рныя ору́дие ны́не же зна́мение спасе́ния на́шего – при́сно почита́емое и прославля́емое! Ка́ко досто́йне возмогу́ аз недосто́йный воспе́ти Тя и ка́ко дерзну́ преклони́ти коле́на се́рдца моего́ пред Искупи́телем мои́м, испове́дая грехи́ свои́?

Икона Воздвижение Креста Господня: история и описание

Но милосе́рдие и неизрече́нное человеколю́бие Распе́ншагося на тебе́ смире́нное дерзнове́ние подае́т ми, да отве́рзу уста́ моя́ во е́же сла́вити Тя; сего́ ра́ди вопию́ Ти: ра́дуйся, Кре́сте, це́ркве Христо́вы – красота́ и основа́ние, вся вселе́нныя – утвержде́ние, христиа́н всех – упова́ние, царе́й – держа́ва, ве́рных – прибе́жище, а́нгелов – сла́ва и воспева́ние, де́монов – страх, губи́тельство и отгна́ние, нечести́вых и неве́рных – посрамле́ние, пра́ведных – приста́нище, заблу́дших – наста́вниче, одержи́мых страстьми́ – раска́яние, ни́щих – обогаще́ние, пла́вающих – ко́рмчий, сла́бых – си́ла, во бране́х – побе́да и одоле́ние, си́рых – ве́рное покрове́ние, вдов – засту́пниче, дев – целому́дрия охране́ние, ненаде́янных наде́жда, неду́жных – врач и ме́ртвых – воскресе́ние! Ты прообразо́ванный чудотворя́щим жезло́м Моисе́я – животво́рный исто́чник, напая́ющий жа́ждущия духо́вныя жи́зни и услажда́ющий на́ши ско́рби, Ты – одр, на нем же ца́рственно почи́л тридне́вно Воскре́сший Победи́тель а́да. Сего́ ра́ди и у́тро и ве́чер и полу́дне прославля́ю Тя, треблаже́нное Дре́во, и молю́ во́лею Распе́ншагося на Тебе́, да просвети́т Он и укрепи́т Тобо́ю ум мой, да откры́ет в се́рдце мое́м исто́чник любве́ соверше́нней и вся дея́ния моя́ и путие́ мои́ Тобо́ю осени́т, да вы́ну велича́ю Пригвожде́ннаго на Тебе́, грех мои́х ра́ди, Го́спода Спаси́теля моего́. Ами́нь.

Величание

Велича́ем Тя,/ Живода́вче Христе́,/ и чтим Крест Твой святы́й,/ и́мже нас спа́сл еси́// от рабо́ты вра́жия.

Назад к списку

Рубрики: Разное

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *